В Україні святкування Масляної тривають тиждень, цьогоріч - з 8 по 14 березня.
Обрядів було чимало, частіше вони були суто регіональними. Але спільною для всіх українців була думка про те, що чим краще вони проведуть зиму та зустрінуть весну, тим врожайнішим буде рік, а їх оминуть усілякі хвороби. Масниця – стародавнє свято, коли звичаї грали важливу роль у житті кожної людини. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила, за іншою,– на честь бога Велеса, покровителя скотарства й землеробства.
Масниця – гучне, веселе свято зі смачною їжею, музикою, піснями та різноманітними розвагами перед Великим постом.
Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму. Кожен день мав свої звичаї:
• Понеділок - Зустріч;
• Вівторок - Загравання;
• Середа - Ласунка;
• Четвер - Розгул;
• П'ятниця – Тещені вечірки;
• Субота – Зовичні посиденьки;
• Неділя - Прощений день.
Одним із обрядових символів свята є велика лялька з соломи – опудало Масниці. Його вдягали у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. І, за традицією, наприкінці масничного тижня спалювали як уособлення зими, щоб розбудити весняну природу і розтопити холодний лід. Новгородківці також, після довгої зими, зробили опудало та спалили його наприкінці тижня, з надією на врожай та тепло літо.
Народна прикмета та повір’я на Масницю кажуть: мороз на Масляну – до теплого літа і гарного врожаю. Погода цього тижня пообіцяла гарного врожаю!
Вчителі МО «Веселка»: Раїса КРАЛІЧЕК, Людмила РУДЗИНСЬКА
Comments